Одинокая планетаВ тьме и холоде безбрежном,
Словно в море бесконечном,
Без звезды плывёт планета,
Встречи ждёт с светилом Где-то.
Одинока и печальна,
Одна осталась не случайно.
Как в мире сказочных людей
Закрылась перед нею дверь.
Безмежжя Всесвіту й холодний блиск зірок, Краса туманностей й могуть чорних дірок, Супутники й незлічені планети, Пульсари, астероїди, комети. Їх загадковість манить й спокушає, Над думами учених владу має, Бо космос - наше джерело законів, Не знаючи його - живем без перепонів, Але Земля - піщинка у пустелі, Й єдине місце людської оселі, І вивчення простору нам не зашкодить, Бо світ наш у космос незвіданий входить.
Немає коментарів:
Дописати коментар